Wealth Management Platform

Проблема

Радники працювали в легасі-системі, де кожен актив жив на власній сторінці. Щоб відповісти на одне питання про клієнта — яка частка цієї нерухомості йому належить, які кредити на ній висять, скільки коштує її утримання — ти відкривав вкладку, читав, повертався, відкривав наступну. Не було місця, де весь баланс і дані за ним існують одночасно.

Bucket View

Екран, у якому працює акаунт-менеджер, перебудований так, щоб ним можна було скористатися. Перемкни на Modify, щоб редагувати клітинки на місці, або на Only missing fields, щоб побачити, що ще незаповнене. Клікни на іконку документа, щоб відкрити файл за значенням — і ввімкни всередині Fields, щоб звірити документ із тим, що вписали. Годинник на клітинці відкриває історію цього поля.

Перемальовано з нуля для цієї сторінки. Імена, адреси, документи та цифри вигадані — оригінальний продукт під NDA. Інтерфейс демо лишено англійською, як у продукті.

Що я зробив

Я спроєктував, як вкладаються дані: активи за типом, а під кожним активом те, про що реально питають — частки володіння, кредити, витрати, вартість — доступне, не виходячи із запису.

Складнішою половиною була платформа. Продукт працює на Salesforce, який дає готову сторінку запису й набір конвенцій — і жодна з них не дає цього екрана. Разом із PM, бізнес-аналітиком і командою розробки ми з’ясували, де Salesforce можна продавити, а де довелося будувати поверх нього.

Компроміс

Я свідомо пішов проти власних гайдлайнів Salesforce для цього флоу. Слідувати їм було б швидше в розробці й дешевше в підтримці — і це зберегло б рівно той патерн, через який стара система була повільною: один актив, одна сторінка, одна вкладка за раз. Ціна — екран, який не поводиться як стандартний Salesforce, і команда, яка має свідомо тримати його таким.

Результат

Обробка інформації про активи клієнта стала на 40–60% швидшою. Робота, яка була розмазана по вкладках, відбувається в одному місці, а те, чого бракує, видно — замість того, щоб його шукати.

Чотири рішення в цьому екрані

Метадані живуть на значенні, а не у вкладці. Клітинка несе власну історію і власний документ, тож питання «звідки взялося це число» вирішується, не виходячи з рядка.

«Бракує» — це стан, а не порожнеча. Порожня клітинка каже, чи нічого ніколи не надавали, чи документ уже запитали й він у дорозі. Це різна робота для менеджера, тож вони не можуть виглядати однаково.

Документ відкривається поруч із полями, які він живить. Увімкнений Fields ставить скан і вписані значення поруч — саме так звірка й відбувається: прочитав рядок у документі, підтвердив поле, далі.

Редагування там само, де читання. Жодного окремого екрана редагування: та сама таблиця стає редагованою, тож менеджер не втрачає рядок, на який дивився.